Не бойся своих желаний. Бойся моих.
Стріляти? Не стріляти? Ось питання.
Що більш достойно: скласти мовчки лапки, ружжо віддати в фонд підтримки страйку та на*уй кинути оте дурне зайняття?
Або терпіти шпильки і насмішки, болючі постріли, синці від них на харі, йдучи наперекір суспільній думці, що баба та гвинтівка несумісні, що дівка у страйкболі - то нездара, що плутається вічно під ногами, що всім підряд постійно заважає та що страйкбол - то не жіноча справа?
Чи сралкером довіку залишитись?
Чи розстріляти всіх, хто так говорить?
Пішло все в сраку. Піду нап'юся. Може, легше стане...

@темы: война полов, украинский язык, ролевые игры, ненормативная лексика, бомбануло